Центр SEAL висловлює свою повагу та щирі поздоровлення нашим партнерам: Навчально-науковому інституту міжнародних відносин (ННІМВ) КНУ імені Тараса Шевченка та Генеральній дирекції з обслуговування іноземних представництв (ДП «ГДІП») з приводу 80 річниці заснування інституту і презентації ювілейного 25-го випуску наукового щорічника «Україна дипломатична» та фірмових видань ГДІП.
Українська дипломатія перевинайшла сучасну дипломатію та досягла переконливих результатів на міжнародній арені. Вона не мала іншого вибору, окрім як переосмислити класичні підходи та методи з огляду на важке становище, в якому опинилася наша держава в лютому 2022 року. В її центрі завжди був і є український громадянин та український воїн. Саме заради них дипломатія працює в нереальному навантаженні протягом двох з половиною років. Саме їм, українським чоловікам і жінкам в одностроях, ми завдячуємо можливістю мати незалежну державу, зовнішню політику, дипломатію.
За визначенням Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби (2020-2024рр): «Методи воєнної дипломатії працюють і нині. Вони дали нам змогу прискорити ухвалення рішень, пробити численні стіни, побороти чимало страхів наших партнерів, перетворити сотні «ні» на «так» і довести, що в лексиконі українського дипломата немає слова «неможливо». То чим воєнна дипломатія відрізняється від дипломатії мирного часу, окрім того, що дипломати починають вільно оперувати військовими термінами та абревіатурами?
У щоденній роботі в екстремальних умовах ми випрацювали низку принципів. Може видатися, що вони іноді замінюють, а подеколи доповнюють класичну дипломатію, однак це не так. Принципи дипломатії воєнного та мирного часу слід поєднувати у правильних пропорціях та ситуаціях.
Першим принципом воєнної дипломатії є впертість, що стосується не тільки зброї, а практично будь-якої міжнародної ініціативи чи переговорів.
Другий принцип — не боятися ставити друзів у незручне становище в ситуаціях критичної необхідності. Справжні друзі зрозуміють.
Третій принцип — дипломатія без плану «Б». Однак відсутність альтернативи полягає не в тому, що ви не змогли чи не встигли його розробити. Все значно простіше: в умовах воєнної часу ви або досягаєте необхідного результату або вам кінець.
Четвертий принцип — прискорення та стиснення часу на ухвалення рішень. Під час війни дипломат не має на все це часу. У країні, яка воює, обставини змінюються постійно та блискавично, нюанси є скрізь. Тому протоколи і процедури в часи війни зазнають тотальних змін, бо коли гинуть люди — не до протоколів чи процедур.
П’ятий принцип української дипломатії воєнного часу — це гнучкість та інклюзивність рішень у стилі «меню». Як писав Сунь-цзи, війна — це наступ і маневр. Наступ — там, де ти жорсткий і принциповий. Маневр — де ти проявляєш гнучкість.
Шостий принцип — «усі говорять з усіма», або «тотальна дипломатія». У країні, яка воює, класична модель дипломатії — «все через МЗС» — не працює. Саме Міністерство закордонних справ, незалежно від його штату, не може фізично опрацювати той шалений обсяг комунікації, яка відбувається.
І сьомий принцип — це чіткість та прямота висловлювань, доречних у конкретному контексті. В часи війни краще виглядати незграбно, ніж говорити так, щоб тебе не розуміли одразу чи розуміли хибно, а твої слова щонайменше не мали ефекту. Словесне фехтування згодиться в мирний час. А під час війни треба донести якнайчіткіший сигнал до потрібної авдиторії за найкоротший час. І для цього слід дуже добре розуміти конкретну цільову групу, говорити з нею коротко, прямо і жорстко, проте з урахуванням контексту.
Перелік цих семи принципів воєнної дипломатії не є вичерпним. Гадаю, ми змушені будемо винайти і реалізувати ще низку принципів, щоби перемогти у цій війні. Ба більше, аби попередити такі самі глобальні кризи, як неспровокована російська агресія проти України, та забезпечити справедливий мир.